Record Details

ФЕРМЕНТАТИВНА АКТИВНІСТЬ ВИЩОГО БАЗИДІАЛЬНОГО ГРИБА GRIFOLA FRONDOSA

Proceedings of National Aviation University

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title ФЕРМЕНТАТИВНА АКТИВНІСТЬ ВИЩОГО БАЗИДІАЛЬНОГО ГРИБА GRIFOLA FRONDOSA
ENZIME ACTIVITY OF HIGHER BASIDIOMYCETES MUSHROOM GRIFOLA FRONDOSA
ФЕРМЕНТАТИВНА АКТИВНІСТЬ ВИЩОГО БАЗИДІАЛЬНОГО ГРИБА GRIFOLA FRONDOSA
 
Creator Бухало, А.; Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
Дуган, О.; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Максимюк, М.; Національний авіаційний університет
Ліновицька, В.; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
 
Subject


complex liquid nourishing mediums; endo-1,4-β-glucanase; exoglucanase; Grifola frondosa; qualitative colored enzymes reactions; hydrolytic enzymes; monophenolmonooxygenase; reducing substances
гідролітичні ферменти; екзоглюканаза; ендо-1,4-β-глюканаза; комплексні рідкі живильні середовища; монофенолмонооксигеназа; редукуючі речовини; якісні кольорові ферментативні реакції; Grifola frondosa
 
Description Вивчено активність ферментів гідролітичного комплексу у процесі культивування вищогобазидіального гриба Grifola frondosa на агаризованих середовищах. Показано впливкомпонентів комплексних рідких живильних середовищ (пивне сусло, бурякова меляса,кукурудзяний екстракт, пептон, екстракт кормових дріжджів) на ферментативнуактивність ендо-1,4-b-глюканази, екзоглюканази та монофенолмонооксигенази. Виявленоштамові особливості культур Gr. frondosa щодо активності ферментів.Activity of enzymes of hydrolytic complex under cultivation of higher basidiomycetes mushroomof Grifola frondosa on agar mediums was studied. Influence of components of complexliquid nourishing mediums (beer wort, molasses, corn extract, peptone, extract of yeasts) on enzymeactivities of endo-1,4-b-glucanase, exoglucanase and monophenolmonooxygenase were shown.Strains peculiarities of cultures of Gr. frondosa in relation to activity of enzymes werediscovered.Изучена активность ферментов гидролитического комплекса при культивировании высшегобазидиального гриба Grifola frondosa на агаризованных средах. Показано влияние компонентовкомплексныхжидких питательных сред (пивное сусло, свекольная меласса, кукурузный экстракт,пептон, экстракт кормовых дрожжей) на ферментативную активность эндо-1,4-b-глюканазы,экзоглюканазы и монофенолмонооксигеназы. Выявлено штаммовые особенности культурGr. frondosa относительно активности ферментов.
The purpose of this work was a revelation and evaluation of spectrum and activity of hydrolytic enzymes of higher basidiomycetes  Grifola frondosa in a surface and submerged culture. 8 strains of  Gf. frondosa,  mushrooms from culture collection of mushrooms at the M.G. Kholodny Institute of  Вotany National  Academy of Sciences of the Ukraine were object of investigation. Researches were conducted by standard microbiological, biochemical and biotechnological methods. All strains  on agar mediums were shown the  following enzymes: amylase, caseinase, polygalacturonase, pectattranselyminase, glucosidase, urease,  xylanase, lipase  and endoglucanase. The demonstration of oxidizing enzymes of laccase and tyrosinase  depended on a culture and did not depend on composition of medium. The estimation of presence and level of activity of hydrolytic enzymes at submerged cultivation indicate primary influence of components of complex nourishing medium on enzyme activity of Gr. frondosa. Strains biochemical features show up in the case of  oxidizing enzymes on agar mediums and for endo-1,4-β-glucanase on liquid mediums with glucose and molasses.
Виявлено спектр та активність гідролітичних ферментів у вищого базидіоміцету  Grifola frondosa в поверхневій та глибинній культурі. Досліджено вісім штамів Gr. frondosa, отри-маних з колекції шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, за до-помогою стандартних мікробіологічних, біохімічних та біотехнологічних методів. На агаризова-них середовищах у всіх штамів виявлено такі ферменти:  амілаза,  казеїназа,  полігалактуроназа, пектаттранселіміназа,  глюкозидаза,  уреаза,  ксиланаза,  ліпаза та ендоглюканаза.  Прояв окислю-вальних ферментів лакази та тирозинази залежав від штаму і не залежав від складу середовища. Оцінка наявності та рівня активності гідролітичних ферментів при глибинному культивуваннісвідчить про переважний вплив компонентів комплексного живильного середовища на фермента-тивну активність у Gr. frondosa. Показано, що штамові біохімічні особливості виявляються у ви-падку окислювальних ферментів на агаризованих середовищах та для активності  ендо-1,4-β-глюканази на рідких середовищах з глюкозою та мелясою
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor


 
Date 2011-02-01
 
Type



 
Format application/pdf
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/29
 
Source Proceedings of National Aviation University; Том 47, № 2 (2011); 155-161
Вестник Национального авиационного университета; Том 47, № 2 (2011); 155-161
Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 47, № 2 (2011); 155-161
 
Language uk
 
Coverage


 
Rights Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).